Як формується валютний курс?

У ринковій економіці валюту можна купувати й продавати, як будь-який товар. Курс міжнародних валют – долара, євро – формують на світових біржах. Національними валютами торгують в окремих країнах, на їхній курс впливає ще й уряд.

Давайте один по одному розберемося, як формується валютний курс в Україні й що на нього впливає.

Банки встановлюють номінальний курс на торгах

В Україні є аналог біржі – міжбанківський валютний ринок України, МВРУ. На ньому торгують банки, які хочуть купити або продати долари, євро й інші валюти. В один робочий день банк може тільки купувати або продавати, щоб не було плутанини. Валютний курс на сьогодні формують так:

• Увечері банк перевіряє заявки від клієнтів на покупку й продаж валюти.
• Заявки компенсують один одного, але в підсумку залишається недостача.
• Ранком банк виходить на МВРУ для покриття нестачі й власних потреб.
• Уже на міжбанку заявки від банків погашають один одного.
• По підсумку торгів формується середньозважений номінальний курс.

Але середній міжбанківський курс не має практичного значення. Купити або продати валюту по ньому звичайні люди не зможуть. Після завершення торгів ввечері наступного дня кожний банк встановлює свій, реальний обмінний курс. Харків показує його на вуличних табло й на сайтах, поруч із іншими валютами.

Банки страхують себе від втрат і ризиків, тому реальний обмінний курс гривня – долар відрізняється, від номінального. Кожний банк продає валюту дорожче, ніж купив її на МВРУ, а купує – дешевше. При цьому організації дивляться на попит та пропозицію, ситуацію на міжбанку й всередині банку, поводження НБУ. Про нього й поговоримо.

НБУ впливає на курс на державному рівні

В Україні державний регулятор – НБУ – теж може впливати на курс валют. В обмінниках Харкова ви знайдете вже підсумковий курс, але знати про вплив регулятора буде корисно. НБУ не хоче, щоб гривня падала, і для цього вводить обмеження або втручається в торги. Регулятор діє по трьох напрямках:

• Прямо впливає на курс. НБУ говорить, що торгувати валютою можна тільки по одному курсі. Якщо він відрізняється від ринкового, то держава витрачає на зміцнення гривні золотий запас. Фіксований курс у нас був до 2014 року.
• Створює коридори коливань. М’який варіант впливу на курс. НБУ встановлює границі, у яких можна торгувати валютою. Коридор 5% виходить, що купити валюту в Харкові не можна дорожче або дешевше середнього курсу на 5%.
• Виходить на валютний ринок. Регулятор може особисто вийти на міжбанк. Якщо НБУ на МВРУ продає валюту, то стримує падіння гривні за рахунок резервів. Якщо купує, то поповнює золотий запас, але підвищує курс.

В 2014 році Україна перейшла до вільного курсу, але НБУ усе ще може торгувати на міжбанку.

Попит та пропозицію формують реальний курс валют

МВРУ, регулятори й торги потрібні для додання економіці порядку. Курс же формується за дуже простою схемою: одні люди хочуть продати валюту, а інші хочуть її купити. З дисбалансу попиту та пропозиції й виходить реальний курс долара до гривні в Україні.

Попит представляють чотири групи:

• Імпортери – купують за валюту іноземні товари й послуги.
• Люди – скуповують валюту, тому що довіряють її більше, ніж гривні.
• Банки – продають валюту людям, виплачують депозити.
• Міняли – продають валюту людям на чорному ринку.

Пропозиція обмежується двома пунктами:

• Експортери – товари й послуги, які йдуть за кордон.
• Міжнародні організації – фінансова допомога, гранти, кредити.

Виходить, що купити валюту можна не завжди, а от продати – запросто. Економісти називають цю ситуацію дефіцитом платіжного балансу, коли попит вище пропозиції. Банк або міняла, у якого є валюта, може накрутити ціну, а люди продовжувати купувати. Звідси отримуємо ріст курсу, з яким бореться НБУ.

Чорний ринок пропонує обмін без обмежень

Держава в спробах зміцнити гривню вводить обмеження. У банківських касах встановлюють ліміт на покупку валюти або просто не продають долари. Доходить до абсурду: людина продає долари, а касир говорить наступному клієнтові, що валюти немає. Покупка валюти з паспортом теж ставиться до обмежень.

На тлі дій регулятора з’являється чорний ринок. Курс валюти до гривні на ньому встановлюють без прив’язки до офіційного, але орієнтуючись на нього. На чорному ринку діють також правила попиту та пропозиції, але тут усе простіше. Продають валюту всі, у кого вона є. Купують теж усі, хто не знайшов у банках.

Курс на чорному ринку, крім попиту-пропозиції, формують фактори:

• Ризик при обміні. У більшості великих обмінниках або на сайтах курс буде близький до офіційного. У міняли на вулиці може відрізнятися в 1,5-2 рази, ризиковано!
• Доступ до валюти. Чим легше чорним обмінникам знайти валюту в банках, тим нижче буде курс. Але, якщо долари є офіційно, то навіщо йти на чорний ринок?
• Паніка на ринку. Стрибки курсу викликають ажіотаж, а чорний ринок на нього реагує. Чим більше панікують покупці валюти, тим вище чорний курс.
• Страховка продавців. Небанківські організації й звичайні спекулянти закладають у курс захист і свої очікування. Це ж роблять банки на МВРУ.

Валютний курс у Харкові формують банки після торгів на біржі. Держава може втручатися й коректувати курс. Чорний ринок реагує на найменші зміни й пропонує валюту, навіть коли її немає в банках. Звичайним людям залишається тільки уважно стежити за коливаннями й не забувати – з фінансами головне бути спокійним і не панікувати!

Читайте також: “Як формується комерційний курс валют в Україні“